Без вас, жінки, немов без кисню,
І як без рук, не йдуть діла.
Хіба без вас затягнеш пісню,
Когось запросиш до стола?

Не можна, будемо відверті,
Без Роксолан і без Мадонн,
Життя без вас подібне смерті,
Справжнісінький Армагеддон.

І я мужчин всіх закликаю
Підняти вверх свої чарки
За дивовижний витвір раю,
За вас, божественні жінки!

Автор: Лариса Розюнюк