Старенька матір під вікном, Додому сина виглядає. В її очах живе любов, Ніяких меж вона немає. Вона би пташкою в вікно, Крилом постукала б до сина. Від нього би відвела зло, Життя віддала б за дитину. Не залишайте матерів, Що душу й серце вам віддали. Ступіть на матерів поріг, Щоб в небі пташкою не стали.
І де початок, там кінець, немає іншої дороги,
Там де загубиш, там знайдеш, і не тримай в собі тривоги.
Не той багатий, що в шовках, а той хто старість зустрічає,
Коли є поруч рідні всі, і хто ні кого не втрачає.
У руках її ніжність, а у серці тепло,
Обійме ніжно - ніжно, як в дитинстві було.
І пригорне до серця, щоб мене вберегти,
Мамо, ніжна голубко, ангел мій назавжди.