Статуси на українській мові


Вітер грався дівочим волоссям,
Заплітая в них барви життя.
На порозі стояла вже осінь,
Разом з нею любові буття.

Автор: Лариса Розюнюк


Старенька матір під вікном,
Додому сина виглядає.
В її очах живе любов,
Ніяких меж вона немає.
Вона би пташкою в вікно,
Крилом постукала б до сина.
Від нього би відвела зло,
Життя віддала б за дитину.
Не залишайте матерів,
Що душу й серце вам віддали.
Ступіть на матерів поріг,
Щоб в небі пташкою не стали.

 

Автор: Лариса Розюнюк


І де початок, там кінець, немає іншої дороги,
Там де загубиш, там знайдеш, і не тримай в собі тривоги.
Не той багатий, що в шовках, а той хто старість зустрічає,
Коли є поруч рідні всі, і хто ні кого не втрачає.

Автор: Лариса Розюнюк


Подаруй мені небо надію,
І на мить хай зупиниться час.
Щоб здійснилося те, у що вірю,
Нехай буде ця вічність для нас.

Автор: Лариса Розюнюк


Цінуй життя, бо в нього є кінець,
Батьків цінуй, бо з них початок твій.
Дітей цінуй - продовження своє,
І душу бережи, що найціннішим скарбом є!

Автор: Лариса Розюнюк


Він в котрий раз зійшов з дороги,
Щоб повернути в забуття.
Щоб стати вільним й невисомим,
Бо в цьому все його життя.

Автор: Лариса Розюнюк


У руках її ніжність, а у серці тепло,
Обійме ніжно - ніжно, як в дитинстві було.
І пригорне до серця, щоб мене вберегти,
Мамо, ніжна голубко, ангел мій назавжди.

Автор: Лариса Розюнюк


Розцвітають мальви під твоїм вікном,
Діти підростають за твоїм столом.
Сонце зігріває під безхмарним небом,
І у тебе, мамо, пахне хлібом й медом.

Автор: Лариса Розюнюк


Розжене вітер хмари широкі,
Із - за обрія сонце зійде.
І маленька дитяча долонька,
Міцно, міцно мене обійме!

Автор: Лариса Розюнюк


Я квіти, що заплетені в волосся,
І вітер виграваючий із ним.
Я те, що не наснилось, а збулосся,
Я Янгол - охоронець твій один.

Автор: Лариса Розюнюк