Статуси на українській мові


Цінуй життя, бо в нього є кінець,
Батьків цінуй, бо з них початок твій.
Дітей цінуй - продовження своє,
І душу бережи, що найціннішим скарбом є!

Автор: Лариса Розюнюк


Він в котрий раз зійшов з дороги,
Щоб повернути в забуття.
Щоб стати вільним й невисомим,
Бо в цьому все його життя.

Автор: Лариса Розюнюк


У руках її ніжність, а у серці тепло,
Обійме ніжно - ніжно, як в дитинстві було.
І пригорне до серця, щоб мене вберегти,
Мамо, ніжна голубко, ангел мій назавжди.

Автор: Лариса Розюнюк


Розцвітають мальви під твоїм вікном,
Діти підростають за твоїм столом.
Сонце зігріває під безхмарним небом,
І у тебе, мамо, пахне хлібом й медом.

Автор: Лариса Розюнюк


Розжене вітер хмари широкі,
Із - за обрія сонце зійде.
І маленька дитяча долонька,
Міцно, міцно мене обійме!

Автор: Лариса Розюнюк


Я квіти, що заплетені в волосся,
І вітер виграваючий із ним.
Я те, що не наснилось, а збулосся,
Я Янгол - охоронець твій один.

Автор: Лариса Розюнюк


Омріяна поетами богиня,
Закохана у ніч до забуття.
Себе шукала в квітах серед ниви,
Де квіткою найкращою була.

Автор: Лариса Розюнюк


Де затишок, де рай і де надія,
Душі тепло і серця благодать.
Живе там заповітна моя мрія,
За обрієм, де всходить сонця гладь.

Автор: Лариса Розюнюк


Я піду у поле вільне, щоб шукати вдачу,
І розвіюсь з вітром сильним, більше не заплачу.
Я піду у степ широкий, перекотиполем стану,
І розсиплюся з дощами і водою стану.
І коли замучить спрага, мною ти нап'єшся,
Щоб сховатись від жари, вітром ти спасешся.
Ну а потім швидко, швидко, перекотиполе мимо,
Пронесеться біля тебе, і так стане тихо, тихо.....

Автор: Лариса Розюнюк


Під вікном моїм зацвіла - біла черемшина,
А на серці гірко, гірко, втратила я крила.
Ой, скажино черемшино, чим я провинила,
Що мої коханий, різко, обламав ті крила?

Автор: Лариса Розюнюк