Ми шаленіли наче діти,
Стежками мудрими ішли.
Коханням пахли поряд квіти,
І далі ми уже не йшли.

Ми зупинились біля річки,
Де над водою водограй.
Торкнусь рукою я смерічки,
Цю мить прошу, не забувай.

Травою вселена долина,
Де хлібом пахнуть колоски.
До тебе рідний, завжди лину.
До тебе в край той, гомінкий.