Відколи зірка в небі світить,
Відтоді світло на землі.
Одна людина в диво вірить,
А друга плаче увісні.

Відколи вишні переспіли,
Відтоді знаю я, тебе.
Яка я рада, що зустріли,
Ми одне одного тепер.

Яка холодна наша річка,
Які зелені береги.
Між нами знову, жовта стрічка,
Та пам'ять в серці, збережи.

Я посмішку дарую, знову,
А на душі усе горить.
Ми одне одному даруєм волю,
Та знов любов, нас боронить.
 

Автор: Лариса Розюнюк