Війна, це слово в мене на долонях,
Війна, пролито було море крові.
Тоді у прадідів, боліло в скронях,
І серце обливалося в них кров'ю.

Ми втратили коханих, рідних, близьких,
На їх могилах, поставимо вінки.
Ми втратили чужих, далеких, низьких,
Що подарували нам тепло весни.

В цей теплий день, весняний, вічний,
Ми над могилами тримаєм руки.
Даємо клятву, завжди бути вірними,
Допоки будем ми, не буде муки.
 

Автор: Лариса Розюнюк