Ти торкався мене, ніжно-ніжно губами,
Обіймав, пригортав, цілував до безтями.
Ти щоночі мене, раз за разом заводиш,
А у ранці мене, знов в реальність відводиш.
 
Я без тебе не в силах, уже існувати,
Я без тебе не можу, навіть дня проживати.
Я твій погляд шукаю, у натовпі люду,
Знай коханий, що поруч з тобою, я буду.
 

Автор: Лариса Розюнюк