Найбільше в світі я люблю,
Свою родину і будинок.
Я поважаю всю сім'ю,
Ніхто із нас не одинок.

Я де б, не була, повертаюсь,
Завжди і всюди, я сюди.
Й ніколи я не забуваюсь,
Завжди я їду лиш туди.

Забути про усі невзгоди,
І відпочити від душі.
Ніхто не ставить, нам погоди,
Шумлять батьківські комиші.

Давай частіше згадувати,
Свою родину і батьків.
Й поклянемось, не забувати,
Й не залишати у біді.

Автор: Лариса Розюнюк