В душі весна, на скронях сивина,
Й літа мов птах, летять в далеку даль.
Нехай зозуля накує років сповна,
А серце не охоплює печаль.
Допоки сонце світить над тобою,
Радій життю, радій щасливій днині.
І в час печалі поруч із тобою,
Буде родина, завжди і донині.