Я сьогодні зранку, у твоє віконце,
Покладу букет, з квітів чарівних.
І нехай промінням, зігріває сонце,
Ти як квітка доню, тягнешся до них.
Посмішка чарівна, серце зігріває,
Матері за щастя, коли поруч ти.
І тебе ніколи, хай не полишає,
Віра і надія, в те що диво є.

Автор: Лариса Розюнюк