Беру до рук я телефон,
Знайомий номер набираю.
У відповідь лише гудок,
Лиш тільки він відповідає.

У своїй пам'яті я знову,
Старі картини перегляну.
Останню бачу я розмову,
Ти йдеш у вічі і не глянув.

І не задумавшися ми,
Слова образливі кидаєм.
Тепер в обіймах самоти,
Знайомий номер набираєм.

Автор: Лариса Розюнюк