Україну ганьбили, але і любили,
У чужих руках Україна була.
Україну звільнили, Україну змінили,
Незалежною стала вона.

І багато років ми живемо,
В Україні незалежній цій.
І далі думаю зумієм,
Авторитет підняти свій.

А Україна, дуже гарна,
Пташинний гай, поля, ліси.
На нивах золотіють зерна,
Дарує нам ці голоси.

І завжди буде прославлятись,
Цвітом калини і верби.
І до усіх вже посміхатись,
Цього ніколи не відбери.

Нехай вона цвіте і процвітає,
Забудем ми усі її руїни.
Нехай про нас лиш добре пам'ятають,
Без нас не має України.
 

Автор: Лариса Розюнюк