За всіх жінок, шаленної краси,
Хай люблять нас чоловіки.
Не тільки свій, але й чужий,
В народі є закон такий.
Добро не повинно пропадати,
Якщо просять треба дати.
І ще раз вісім повторити,
Щоб перестали говорити.
Давайте вип'ємо за те, щоб не боліло нас ніде,
Щоб мимо нас пройшли тривоги, усякі біди та невзгоди.
Щоб за широким цим столом, нам веселилось і пилось,
І ще багато років так, тут зупинявся наш літак.
Життя має межі, воно коротке, а мрії безмежні.
Сам ти йдеш по дорозі, а мрія вже вдома. Сам ти йдеш до коханої, а мрія вже у неї в обіймах. Сам ти живеш зараз, а мрія вже на багато років попереду. Вона летить далі тієї межі, де в темряві обривається життя.
Так вип'ємо за мрію, яка продовжує нам життя!