Життя має межі, воно коротке, а мрії безмежні.
Сам ти йдеш по дорозі, а мрія вже вдома. Сам ти йдеш до коханої, а мрія вже у неї в обіймах. Сам ти живеш зараз, а мрія вже на багато років попереду. Вона летить далі тієї межі, де в темряві обривається життя.
Так вип'ємо за мрію, яка продовжує нам життя!

Автор: Лариса Розюнюк