Ти колихала мене мати, як я дитиною була,
Мене уміла зігрівати коли в душі була зима.
Ти заспокоїти уміла, коли здавалося що крах,
Ти дала нам любов, надію, ти дала мати нам свій дах.
Сьогодні з вдячніст'ю за все, ми щиро дякуєм тобі.
Ми вип'єм келих цей до дна, щоб ти прожила сотню літ.

Автор: Лариса Розюнюк