Українські привітання


Нехай добро, несе весільне свято,
І гості, яких зібралося багато.
І усі тости, і слова, що прозвучали,
Нехай сьогодні вже збуватися почали.
Ми п'єм за те, щоб у добрі лише жилося,
Достаток та багатство, річкою лилося.
І щоб рушник весільний зберегли,
До золотого ювілею, ви змогли.

Автор: Лариса Розюнюк


Чомусь я двері закриваю за тобою,
І відчуття, що бачимось в останній раз.
Я залишаюся на самоті, лише з собою,
І так несплинно на годиннику, збігає час.

Невтомний дощ, все барабанить по стіклі,
В душі палає вогнище пекуче.
Я так боюся, залишатися на самоті.
І на мій страх, ніхто мене не кличе.

Автор: Лариса Розюнюк


Я божеволію від тебе,
Закривши все навкруг для себе.
Що взагалі я десь існую,
Твій образ в голові малюю.

І погляд мій тебе шукає,
Реальність мрії залишає.
Туманно якось в голові,
Ну де ти є, скажи мені.

Автор: Лариса Розюнюк


Зачекай не йди, я без тебе не можу,
Хоч на хвильку зостанься зі мною.
Я ж життя прожити, без тебе не зможу,
Хочу порівно все, розділити з тобою.

Другом вірним, для тебе я буду,
Поруч завжди йтиму, я всюди.
Твої руки та губи, я вже не забуду,
І всерівно мені, що довкола є люди.

Автор: Лариса Розюнюк


Цінуйте кохання, яке в серці живе,
Цінуйте допоки, воно не мине.
Бо прийде хвилина, яка розлучає,
Вона ж бо, нікого про це не питає.

Допоки є поруч кохана людина,
Допоки не прийде туманна хмарина.
Тримайте в обіймах, якомога сильніше,
Й не думай, що далі, аби тай не гірше.

Цінуймо цю мить, говорим, кохаю,
Що завжди і всюди на тебе чекаю.
Що я через пекло, до тебе прийду,
У темряві ночі, тебе я знайду.

Автор: Лариса Розюнюк


Кохайте, і вірте у кохання,
Воно святе й немає йому краю.
Цінуйте один одного з початку,
Й будете жити ви, у повному достатку.

У краще мрійте, вірте у майбутнє,
Кохання ваше буде незабутнє.
Добро даруйте, ласку й розуміння,
І майте завжди, ви терпіння.

Автор: Лариса Розюнюк


Нехай вашу життєву дорогу,
Застиляє барвінок квітучий.
І відводить від серця тривогу,
Поцілунок кохання могучий.

І сьогодні за вас ми щасливі,
Піднімаємо келихи, дружньо.
Через років багато, можливо,
Пронесети кохання ви мужньо.
 

Автор: Лариса Розюнюк


Мріями, снами, думками,
Ти мерегтиш в голові.
Снігами, дощами, вітрами,
Проносишся в пасмурні дні.

Квіти в саду розквітають,
В них знову бачу тебе.
Пташки у небі літають,
Шепчуть, ти любиш мене.

Ти посміхнись мій коханий,
І подивись в височінь.
Світ кольоровий, яскравий,
Я твоя назавжди, твоя тінь.

Я з тобою щаслива, мій котик,
Я тобі розстелю пелюстки.
Ти з повітрям відчуєш мій дотик,
І щасливий будеш назавжди.

Автор: Лариса Розюнюк


Ти рай, хоча земля давно вже вмерла,
Та у раю, я житиму завжди.
І ти даєш, для взлету мені крила,
І день у день, я повертатимусь сюди.
 
Ти найвеличніший, ти Бог, ти мрія,
Перлина сонця, велич небесів.
Моя любов, моя найбільша ти надія,
Ти мій корабель, в морі парусів.
 
І твоя щирість, доброта і ласка,
І ніжність рук твоїх, і трепетна любов.
Ти мрій моїх, чарівна казка,
Я це цінитиму, допоки є любов.
 

Автор: Лариса Розюнюк


Минають дні, ідуть роки,
А ми живем,не поважаєм.
Вже як пройдуть вони, коли,
То вже й помічаєм.

Думки найкращі і прозорі,
У цей період пронесли.
Кохання перше, неповторне,
Удвох, колись ми прожили.

А хочеться так,повернути,
Хоч на хвилинку їх назад.
А потім вже і посміхнутись,
Найкращі ліки, від розрад.

І образи, в безсонні ночі,
Перед собою я кладу.
Ти подивись мені у очі,
Цю мить, я вже не промайну.

Прогулянки, навчання, танці,
Пісні веселі, гомінкі.
Згадаю я, це все уранці,
В думках моїх, ці голосні.

Живи, радій і усміхайся,
Дивися на нічні споруди.
Щовечора ти розважайся,
Бо молодість уже не буде.

Автор: Лариса Розюнюк