Українські привітання

<<  9 10 11 12 13 [14

Одна на світі є любов,
Де вірність є, де є кохання.
Де є безмежна кількість слів,
І є - люблю, там на прощання.

Коли ти любиш, не вагайся,
Ти підійди і намагайся.
Сказати те найголовніше,
Що є в житті в нас, наймиліше.

Люблю - найкраще в світі слово,
Воно для мене є - основа.
Основа вірності й кохання,
І теплий погляд на прощання!

 

Автор: Лариса Розюнюк


Сьогодні день найщасливіший,
Для тебе, мамо дорога.
Ти відзначаєш, день не перший,
А п'ятдесятий рік життя.
Це пів життя, ти вже прожила,
І ще ж, ти стільки проживи.
Нехай любов і ласка гріє,
Тебе усюди і завжди!

Автор: Лариса Розюнюк


Чоловіки - ви мужності й терпіння еталон,
Своєю мудрістю берете нас в полон.
Своїм ви розумом, нас надихаєте на хитрість,
І бути поруч звами треба мати спритність.

В очах жінок запалюєте вогник,
В серцях весну, приносити завжди.
Даруєте нам впевненість і то є,
Найкраща риса для жіночої горди!

Одвічна істина, що чоловік - є головою,
Нехай гріє ваше серце і думки.
Ви головне, щоб завжди залишалися собою,
Й жінкам ви квіти дарували залюбки.

Автор: Лариса Розюнюк


 Мамо, така свята і вічна моя мати,
Заходить стомленна увечері до хати.
Сідає поруч і тихесенько зітхає,
Й очима мудрими мене вона питає.

Чому ти доню, люба моя доню,
Простягуєш мені свою долоню.
Це мамо, хочу я Вас обійняти,
Одвічну істину у Вас я запитати.

Чому в Вас мамо, сивіє у скронях?
Чому в Вас мамо, зморщенні долоні?
А мати тихо відповість дитині,
Це Бог так доню, віку наділив людині.

Тому ще поки, не зовсім запізнилась,
Скажу люблю й до серця притулилась.
І Вам я мамо, подякувати хочу,
За ті недоспанні і виплаканні ночі.

Автор: Лариса Розюнюк


<<  9 10 11 12 13 [14