Вже сивина, потроху голову вкриває,
Як білий цвіт, калини під вікном.
Нехай до тебе мудрість завітає,
Та голуб щастя, взмахне своїм крилом.
Нехай до тебе, мамо, прилітає,
Надія, віра, радість та любов.
І серце, мамо, ніколи не зітхає,
Й зозуля сиза, кує ще знов і знов.

Автор: Лариса Розюнюк