Чоловік і жінка


Я знов і знову повторю, що міцно так,тебе люблю,
Бо без любові не буває, небо синє та безкрає.

Автор: Лариса Розюнюк


Якщо колись на роздоріжжі буду,
Поміж коханням і обов'язком своїм.
Я не зважаючи на те, що скажуть люди,
Залишу все і буду поряд з ним.

Автор: Лариса Розюнюк


Скажи я сплю, скажи мені це сниться?
Бо я чомусь не можу зупиниться.
Чомусь все більше думаю про тебе,
І задаюсь питанням, чи мені ти треба?
Ти ніби боляче зробив мені,
А я все більше розчиняюся в тобі.
Ти ніби поруч у житті моєму,
Проте сама у ліжку я своєму.

Автор: Лариса Розюнюк


Збагни одне, що втративши кохання,
Знайти його не зможеш без старання.
І те, що так здавалося простим,
Не буде більш ніколи вже таким.
Вона не скаже, що кохає знову,
На іншу тему відведе розмову.
І в телефоні, ти коханим вже не будеш,
І не знайдеш вже те, що сам погубиш.

Автор: Лариса Розюнюк


Пробач, сказала я і відпустила,
І лише пам'ять, собі я залишила.
Немає більше болю і жалю,
І не скажу я більше, що люблю.
А ти і досі пам'ятаєш?
Як ти мене цілуєш, обіймаєш.
Як ти мене боїшся відпустити,
Скажи, ну як ти міг, це допустити?

Автор: Лариса Розюнюк


Ти запала мені в душу,
Полонила моє серце.
Я забути тебе мушу,
Бо у серці струна рветься.

Автор: Лариса Розюнюк


Дай мені повітря, дай знайти себе,
І чомусь ламаєш, навпіл ти мене.
Я зберусь з думками, і тебе залишу,
І втечу я в небо, там я вільно дишу.

Автор: Лариса Розюнюк


В твоїх очах, могла б я потонути,
Забути все, й назад не повернути,
Та тільки ти, все вирішив за нас,
І вкоротив, для нас з тобою час.

Автор: Лариса Розюнюк


Плине місяць наді мною, темрява окутала,
Я без тебе ніч не сплю, все чекала, думала.
Моє серце там де ти, і душа з тобою,
Лише тіло забери, стану знов собою.

Автор: Лариса Розюнюк


Часом хочеш зрозуміти, чи то сон, чи справжнє,
Чи Господь не жартував, чи буде так завжди.
Я Молитвою попрошу, щоб ти поруч був,
І як я тебе люблю, щоб ти не забув.

Автор: Лариса Розюнюк