Душевні


Старенька матір під вікном,
Додому сина виглядає.
В її очах живе любов,
Ніяких меж вона немає.
Вона би пташкою в вікно,
Крилом постукала б до сина.
Від нього би відвела зло,
Життя віддала б за дитину.
Не залишайте матерів,
Що душу й серце вам віддали.
Ступіть на матерів поріг,
Щоб в небі пташкою не стали.

 

Автор: Лариса Розюнюк


Поведи мене, мамо, в дитинство,
Там де затишок є і добро.
І залишся зі мною навічно,
Аби серце моє розквіло.

Автор: Лариса Розюнюк


Подаруй мені небо надію,
І на мить хай зупиниться час.
Щоб здійснилося те, у що вірю,
Нехай буде ця вічність для нас.

Автор: Лариса Розюнюк


Він в котрий раз зійшов з дороги,
Щоб повернути в забуття.
Щоб стати вільним й невисомим,
Бо в цьому все його життя.

Автор: Лариса Розюнюк


У руках її ніжність, а у серці тепло,
Обійме ніжно - ніжно, як в дитинстві було.
І пригорне до серця, щоб мене вберегти,
Мамо, ніжна голубко, ангел мій назавжди.

Автор: Лариса Розюнюк


Розцвітають мальви під твоїм вікном,
Діти підростають за твоїм столом.
Сонце зігріває під безхмарним небом,
І у тебе, мамо, пахне хлібом й медом.

Автор: Лариса Розюнюк


Я вітром стану - обійму,
Дощем пройду і поцілую.
До неба я тебе візьму,
І там з тобою помандруєм.

Автор: Лариса Розюнюк


Під вікном калини кущ хилиться додолу,
Повертаюсь з чужини до свого я дому.
Де чекає мене ненька і молиться Богу,
Що дитина повернулась до рідного дому.
Проростає кущ калини, діток розпускає,
Мати знову вдалечінь сина проводжає.

Автор: Лариса Розюнюк


Дай повітря, повір я оживу,
Давши крила, повір я полечу.
Даси надію, я поруч залишусь,
Якщо захочеш, повір я повернусь.

Автор: Лариса Розюнюк


Я вірю у майбутнє без болю і обману,
Коли обійму сина і скажу - краще стане.
У очі доні гляну і щиро промовлю,
Усе минулось доню, я так тебе люблю.

Автор: Лариса Розюнюк