Старенька матір під вікном, Додому сина виглядає. В її очах живе любов, Ніяких меж вона немає. Вона би пташкою в вікно, Крилом постукала б до сина. Від нього би відвела зло, Життя віддала б за дитину. Не залишайте матерів, Що душу й серце вам віддали. Ступіть на матерів поріг, Щоб в небі пташкою не стали.
У руках її ніжність, а у серці тепло,
Обійме ніжно - ніжно, як в дитинстві було.
І пригорне до серця, щоб мене вберегти,
Мамо, ніжна голубко, ангел мій назавжди.
Під вікном калини кущ хилиться додолу,
Повертаюсь з чужини до свого я дому.
Де чекає мене ненька і молиться Богу,
Що дитина повернулась до рідного дому.
Проростає кущ калини, діток розпускає,
Мати знову вдалечінь сина проводжає.