Про любов


Згадай мене коли сумуєш,
І біль ти свій повір забудеш.
Згадай мене я стану морем,
Шукай мене там де є гори.

Автор: Лариса Розюнюк


Не зітреться в порох щастя, і любов не стреться,
Бо жива любов у серці вогнем не зведеться.
А ні відстань, а ні час, не здолають силу,
Почутів моїх до тебе знищить не під силу.

Люди гнізда будували, ми спостерігали?
І у нас з тобою буде, все про що гадали.
В Бога трішечки попросим допомоги й щастя,
Дім, родину, і майбутнє, все повір нам вдасться.

Автор: Лариса Розюнюк


Я хочу бути сльозою, скотитись і поцілувати,
Я хочу бути вітром, щоб завжди тебе торкатись.
Я сонцем хочу стати, аби тобі світити,
Я все життя коханий, тебе буду любити.

Автор: Лариса Розюнюк


Ты украл у меня сердце, ты украл покой,
И не важно где сейчас я, все равно с тобой.
И не важно, что во круге, черно - белый мир,
Для меня он в ярких красках, если рядом ты.

Автор: Лариса Розюнюк


Я знов і знову повторю, що міцно так,тебе люблю,
Бо без любові не буває, небо синє та безкрає.

Автор: Лариса Розюнюк


Якщо колись на роздоріжжі буду,
Поміж коханням і обов'язком своїм.
Я не зважаючи на те, що скажуть люди,
Залишу все і буду поряд з ним.

Автор: Лариса Розюнюк


Коли кохаеш слова не потрібні, заглянь у мої очі, там ти побачиш все, що тобі потрібно.

Автор: Лариса Розюнюк


Зберегти любов, що живе у серці,
Важко, й не завжди це вдається нам.
Подолати біль, зачинивши дверці,
І кохати так, як в останній раз.

Автор: Лариса Розюнюк


Цінуйте кожен день, який життя дарує,
І не шукайте тих, хто зовсім не цінує.
І бережіть кохання, воно ж бо не повторне,
Бо те, що ми втрачаем, доля не поверне.

Автор: Лариса Розюнюк


Часом хочеш зрозуміти, чи то сон, чи справжнє,
Чи Господь не жартував, чи буде так завжди.
Я Молитвою попрошу, щоб ти поруч був,
І як я тебе люблю, щоб ти не забув.

Автор: Лариса Розюнюк