Розставання

Пішовши ти зачинив всі двері, ключі залишивши собі. Промаявшись по світу, ти вирішив, що вже пора вертатись, та от біда, поміняні замки.

І наче б то, все у мене є, сім'я, будинок, друзі, посміхайся і радій життю, але тебе немає поруч, і вже не гріє мене більше сонце. Я закохалася у тебе, і крім тебе мене уже ніщо не радує!

Я так люблю ніч, увісні ти щоночі зі мною, цілуєш, обіймаєш, тримаєш у своїх обіймах, а зранку знову зникаєш.

Сувора правда життя полягає в тому, що ти йому потрібна, коли йому погано... А коли у нього все добре, він і не згадає, що ти існуєш!

Ти полонив моє серце і душу,
І назавжди позбавив спокою.
Й засинати без тебе я мушу,
Та прокидаюсь, я завжди з тобою.

Коли коханої людини немає поруч... світ мовби змінює свої барви, сонце стає холодніше, але думки завжди з'єднують нас ... де б ми не були...

Як же я сумую за твоїм сміхом, за твоїм поглядом, за твоєю посмішкою, за твоїмм губами, за твоїми руками, за тівоїми жартами!

Під одним небом ... в різних містах ... з посмішкою в серцях ... ми мріємо один про одного ...

Любов на відстані .. це жахливо важко ..

Тисячі кілометрів розділять нас цієї ночі ... Але якого б не була відстань між нами, ніхто не порве нитку від мого серця до твого!