Душевні

Якби я була сльозою в твоїх очах, то скотилася б до низу, щоб поцілувати тебе. Якби ти був сльозою в моїх очах, я б ніколи не плакала, щоб не втратити тебе!

Я так люблю ніч, увісні ти щоночі зі мною, цілуєш, обіймаєш, тримаєш у своїх обіймах, а зранку знову зникаєш.

Сувора правда життя полягає в тому, що ти йому потрібна, коли йому погано... А коли у нього все добре, він і не згадає, що ти існуєш!

Інколи вистачає миті, щоб забути життя, та іноді не вистачає життя, щоб забути мить.

Дружбу не планують! Про кохання не кричать! Правду не доводять!

Давай просто будемо одне для одного майбутнім...

Просто одного разу ти зустрінеш ту людину і зрозумієш, чому з іншими не вийшло.

Іноді досягнувши своєї стелі з сумом розумієш, що то лиш чиясь підлога.

Як я хочу дивитися в його очі й думати: чорт візьми, так він мій!

Якщо у стосунках, які ти називав коханням, тобі бракувало свободи – ти помиляєшся! Це не кохання. Справжнє кохання подарує тобі відчуття свободи!