Статуси на українській мові


Ти лист прислав, сказавши, ти подумай,
Пророчу силу у простих словах.
І написав - не важко пробачати,
А важко знову - повірити словам.
Слова - вода, їм вірити не варто,
Повір у дії, у сльози на очах.
Не грала я, а щира аж занадто,
За це тепер, і плачу по ночах.

Автор: Лариса Розюнюк


Життя у мене ти забрав,
Чи хочу я, і не спитав.
Залишив лиш у серці біль,
І чорні краски звідусіль.

Автор: Лариса Розюнюк


Ти запала мені в душу,
Полонила моє серце.
Я забути тебе мушу,
Бо у серці струна рветься.

Автор: Лариса Розюнюк


Дай мені повітря, дай знайти себе,
І чомусь ламаєш, навпіл ти мене.
Я зберусь з думками, і тебе залишу,
І втечу я в небо, там я вільно дишу.

Автор: Лариса Розюнюк


Зберегти любов, що живе у серці,
Важко, й не завжди це вдається нам.
Подолати біль, зачинивши дверці,
І кохати так, як в останній раз.

Автор: Лариса Розюнюк


В твоїх очах, могла б я потонути,
Забути все, й назад не повернути,
Та тільки ти, все вирішив за нас,
І вкоротив, для нас з тобою час.

Автор: Лариса Розюнюк


Сум і злість, ввірвались в душу,
Підкоритись їм я мушу.
Я не плачу, я тримаюсь,
Я в житті ще настраждаюсь.

Автор: Лариса Розюнюк


Відчини мені вікно, я летітиму мов пташка,
Щоб не бачити тебе, бо без тебе дуже важко.
Поламав мої ти крила, але я повір не здамся,
Полечу від тебе я, якби ти та й не старався.

Автор: Лариса Розюнюк


Цінуйте кожен день, який життя дарує,
І не шукайте тих, хто зовсім не цінує.
І бережіть кохання, воно ж бо не повторне,
Бо те, що ми втрачаем, доля не поверне.

Автор: Лариса Розюнюк


Плине місяць наді мною, темрява окутала,
Я без тебе ніч не сплю, все чекала, думала.
Моє серце там де ти, і душа з тобою,
Лише тіло забери, стану знов собою.

Автор: Лариса Розюнюк