З сенсом

Дай мені повітря, дай знайти себе,
І чомусь ламаєш, навпіл ти мене.
Я зберусь з думками, і тебе залишу,
І втечу я в небо, там я вільно дишу.

Зберегти любов, що живе у серці,
Важко, й не завжди це вдається нам.
Подолати біль, зачинивши дверці,
І кохати так, як в останній раз.

В твоїх очах, могла б я потонути,
Забути все, й назад не повернути,
Та тільки ти, все вирішив за нас,
І вкоротив, для нас з тобою час.

Сум і злість, ввірвались в душу,
Підкоритись їм я мушу.
Я не плачу, я тримаюсь,
Я в житті ще настраждаюсь.

Відчини мені вікно, я летітиму мов пташка,
Щоб не бачити тебе, бо без тебе дуже важко.
Поламав мої ти крила, але я повір не здамся,
Полечу від тебе я, якби ти та й не старався.

Цінуйте кожен день, який життя дарує,
І не шукайте тих, хто зовсім не цінує.
І бережіть кохання, воно ж бо не повторне,
Бо те, що ми втрачаем, доля не поверне.

Плине місяць наді мною, темрява окутала,
Я без тебе ніч не сплю, все чекала, думала.
Моє серце там де ти, і душа з тобою,
Лише тіло забери, стану знов собою.

З тобою все життя, мрію я прожити,
Забути все що було, минуле залишити.
Піти у забуття, знайти щасливу долю,
І поруч я з тобою, матиму лиш волю.

Знаєш болячає буває,
Коли серце забуває.
Але треба пережити,
І вже якось далі жити.

Ми собі малюєм, барвами життя,
І не помічаєм, як воно бува.
Що нам не підсилу керувати ним,
І що шанс дарує, нам воно, один.