Я біль і сум, нанизую на нитку,
Туди додам, я трохи сліз гірких.
І одягну на себе це намисто,
Намисто те, із спогадів палких.
А сукню я златаю із образи,
Одягну капелюха з самоти.
І так я йтиму, згадуючи фрази,
Із уст твоїх, розлуки - гіркоти.